Я своє мистецтво вважаю дегенеративним. Владислав Краснощок

Провокативне мистецтво, сповнене іронічної рефлексії та чесна фотодокументалістика сьогодення – харківський художник Владислав Краснощок свого часу мріяв знімати війну, але не думав, що ця мрія колись здійсниться таким чином, розповідає митець.

“Міжвухами” завітали до одного з найепатажніших щелепно-лицьових хірургів, який став художником, учасника харківської школи фотографії Владислава Краснощока. У своїй творчості митець експериментує з апропріацією, рефлексією та іронією над собою, оточуючими і подіями, які зачіпають. З початком повномасштабного вторгнення фотограф фіксує війну крізь об’єктив своєї “Лейки”. Чорно-білі знімки дозволяють показати справжнє життя без прикрас, впевнений Краснощок.

Роботи художника знаходяться в колекціях музеїв американського Х’юстона, японського Кійосато, Ріо-де-Жанейро та Парижа.

Але по справжньому оголюються емоції та уява в приватному секторі середмістя Харкова, де народився і живе художник. Просто посеред двору і в кімнатах будинку Владислав створив музей власних робіт.

Про місто, яке дивним чином народжує митців чи це самі художники створюють Харкову той неповторний вайб та нахабність? Чому друге місто завжди хоче стати першим та чому найвільніше українське місто таке “дєрзкє”? Про це “Міжвухами” говорили у Харкові з Владиславом Краснощоком.