Ми боремось у семантичній війні на межі розмиття і загострення ідентичності. Олександр Савчук

Про те, що за безпосереднім військовим конфліктом, постає культура, ідентичність та право мати український голос, розповідає видавець та культуролог Олександр Савчук.

Він впевнений, що очевидно росіяни відчувають свою неостаточну самодостатність і самостійність, якщо вони залишаться без України.

“Міжвухами” завітали до Харкова в “Книгоукриття”, яке відкрилось вже під час повномасштабного вторгнення. Культуролог розповів, чому залишається в Харкові попри щоденну небезпеку, про необхідність і майже тілесний запит на культуру з початком повномасштабки та відповідальність, яку він зреалізовує своєю працею, як видавець і дослідник, вже понад 20 років.

“Я їздив Україною і доводив собі в першу чергу, чи всі етнографічні райони України є Україною з усією різницею між ними. Можливо це не дуже популярна теза, що справді регіони відрізняються, але для мене це той механізм, який змушує розвиватися. Варіативність — це абсолютно здорова ознака будь-чого природного. Тому мій висновок такий був, що дійсно це різні паростки українськості, українського. От і, власне, оцю варіативність мені цікаво розкривати — як українськість проростає в різних регіонах, з різною історією, з різними людьми. І тому наші книжки про різну Україну”, – додає Олександр Савчук.

Про те, як видавець обирає книги, що вийдуть друком, міську архітектуру України, про яку мало хто знає, втрачені сторінки історії, культури та як нам побороти синдром меншовартості, дивіться у розмові з Олександром Савчуком.

Харків генерує культурні генератори, які потім розповзаються Україною і світом. Костянтин Зоркін

Я своє мистецтво вважаю дегенеративним. Владислав Краснощок

Страх – це фундамент російської величі. Олексій Сокирко

Говорити про повернення територій треба через людей, про ідентичність – через людяність – Денис Блощинський