Як наукова фантастика впливає на інновації: дослідження МіжВухами
Інновації кардинально змінюють ринки, дають суттєву перевагу тим, хто їх уперше застосовує. Можна завезти до країни найкращі дрони, найпотужніші ноути чи планшети, автівки, Patriot чи F-16, але це не зробить суспільство інноваційним. Перевага належатиме іншим, а ми будемо лише споживачами. Альтернатива — розвивати власну екосистему інновацій.
Ми у культурній інституції «Міжвухами» у пошуках неочевидних чинників інноваційного розвитку вирішили звернути увагу на такий жанр творчості, як фантастика.
Що потрібно для інновацій
Для розвитку інновацій потрібні сучасні наукові розробки і високотехнологічне виробництво. І, звісно, багато грошей. Серед неочевидного — потрібна вища, порівняно з конкурентами чи попереднім станом, якість мислення й інтелектуальна сміливість.
Фантастика — це сукупність жанрів, серед яких наукова фантастика (science fiction), фентезі з усіма його різновидами та антиутопії.
Наша гіпотеза полягала у тому, що саме фантасти, передусім у жанрі sci-fi, передбачили або описали більшість сучасних технологій або принаймні у своїх сюжетах обіграли більшість колізій, пов’язаних із технологіями.
«Спочатку ми склали перелік з понад 125 інновацій, що визначили технологічний ландшафт та економічні моделі ХХ і ХХІ століть. Усі вони були рубриковані за функціональними нішами: транспорт, комунікація, виробництво, матеріали, харчування, агро, медицина, наука, безпека», — розповідає Микола Скиба, культурний антрополог, дослідник у культурній інституції «Міжвухами».
Микола Скиба, фото – Theukrainians
Основну увагу приділяли літературним текстам, хоча дослідили фільми і навіть ігри. Крім творів наукової фантастики також зазирали в альтернативні історії та антиутопії.
«Не можемо гарантувати, що наші дослідники охопили весь доступний контент, проте, використовуючи власну начитаність, досвід знавців історії жанру і відкриті джерела, охопили твори понад 50 провідних авторів ХХ і початку ХХІ століть. В результаті аналізу текстів (літературних і візуальних) знайшли відповідники 93 із 125 інновацій».
Микола Скиба
Рівні футорологічності
Цікаво, що багато письменників дивилися на технологічний прогрес і майбутнє з іронією чи засторогою.
За ступенем випереджальності, або футорологічності, авторські підходи до відтворення сценаріїв використання досягнень науки і технологій можна умовно поділити на три категорії:
1. Згадування у літературному або візуальному творі хронологічно передує реальному винаходу/інновації і прямо чи опосередковано надихала розробників. 55 кейсів.
2. Інновація та її опис у творах формувалися паралельно, прямих впливів на розробників з боку фікшн-контенту не простежується. Але можна припустити, що автор йшов у ногу з часом і черпав ідеї з одного джерела з науковцем/інженером. 23 кейси.
3. Твір НФ з описом інновації зʼявився пізніше за фізичну появу винаходу і автор надихався ним, додавши припущення щодо подальшого використання інновацій у майбутньому чи в альтернативній реальності. 15 кейсів.
Чи не кожне явище сучасної цивілізації, абсолютна більшість технологій та інновацій ХХ-ХХІ століть у той чи інший спосіб фігурують у текстах письменників-фантастів. Інша річ, як вони там працюють у ширшому культурному контексті: як «передбачення» (тоді можемо говорити про роль жанру як підсилювача слабких сигналів майбутнього чи навіть предиктора змін) або як «натхнення». У цьому випадку можна обережно припустити, що окремі розробки були спровоковані науковою фантастикою.
Закони жанру
Закони жанру вносять свої наголоси чи навіть викривлення. Адже сюжети фантастичних книжок і фільмів найчастіше будуються довкола переміщення у часі, опанування космосу, зустрічі із прибульцями, колізій з роботами тощо. Окремою гілкою НФ та антиутопії є повстання машин на Землі або трансформація людини із суто біологічного виду у кіборгізований. Тож здебільшого йдеться про технології транспорту, звʼязку і телекомунікації, організацію поселень у екстремальних або позаземних умовах, альтернативні способи отримання продуктів харчування, просунуту медицину, суперзброю.
Слабше у творах НФ підсвічені технології, які працюють «під капотом»: нейромережі, машинне навчання (ML), новітні матеріали. Їх складніше пояснювати читачам/глядачам не лише з огляду на неочевидність, розмиту предметність, але й практичну відсутність видовищності. Кібернетичні асистенти, штучний інтелект (особливо візуалізований у вигляді людиноподібної голограми), який перебирає на себе більше влади, ніж передбачено, або робот, який відкриває в собі людське, — так. Оскільки це драматично, емоційно, яскраво. Вектори у багатовимірному просторі, графи даних та інша нудна математики — навряд чи. Хіба що з цим буде колупатися якийсь харизматичний герой. Ідеально, аби в екранізації його зіграв Бенедикт Камбербетч.
Кейси, в яких письменники-фантасти виступали популяризаторами, зазвичай стосуються комплексних технологій, як-от субмарина, мікросхеми, датчики, нейтрино, GPS тощо, або матеріалів, які вже були відомими, але не набували поширення через високу вартість, відсутність потреби чи інтересу щодо їхнього використання. Як і через інерцію виробництва, ринку і поведінкових переваг. До таких можна зарахувати пластмасу, гідропоніку, графен. Але з певністю можна сказати, що автори низки науково-фантастичних романів зуміли побачити перспективи їхнього застосування, а, можливо, підготувати широку аудиторію до проникнення таких матеріалів у повсякдення, як-от пластику.
Географія уяви
Більш ніж третина інновацій із переліку (38 із 93) вперше згадано у творах американських письменників; 25 — у творах британських авторів (але переважно це твори Герберта Велса і Артура Кларка). Франція представлена вісьмома передбаченими інноваціями, що реалізувалися у ХХ столітті, і усі вони результат творчості Жуля Верна. Польща також представлена одним автором, Станіславом Лемом, якому належить першість в описі чотирьох інновацій цифрової ери. Німеччина — трьома інноваціями від трьох авторів. Потрапили до переліку прозорливих авторів і троє українських письменників, серед яких Володимир Винниченко.
Близько 51 % інновацій, що були передбачені (або краще сказати прототипові) письменниками припадає на період із кінця 1940-х до середини 1970-х років. Відчутно посприяв дифузії ідей зі світу наукової фантастики у виробництво і повсякдення вихід у США серіалу «Зоряний шлях» (англ. Star Trek), що демонструвався у 1966—1968 роках. Оригінальний серіал став джерелом натхнення для таких винаходів як пласкі монітори персональних комп’ютерів, мобільні телефони, планшетні комп’ютери, відеозв’язок, навігація та GPS, графічний інтерфейс.
«Зоряний шлях» за час свого існування вплинув не тільки на фантастику і телебачення, але і на науку, техніку і масову культуру. Джин Родденберрі завдяки цьому розглядається як представник Золотого віку наукової фантастики, який зобразив світле майбутнє, засноване на ідеалах гуманізму та досягнень науки. Своїм серіалом 1966-го Родденберрі спонукав молодь до зацікавлення наукою. Через кілька десятиліть чимало шанувальників «Зоряного шляху» стали технічними фахівцями, програмістами, винахідниками, дослідниками космосу. NASA яскраво відзначила 100-річний ювілей письменника дискусією із акторами серіалу та співробітниками агенції, яких надихнув світ “Стар треку”. У NASA, за опитуваннями близько 70 % співробітників — колишні або нинішні «треккери».
Попередній висновок
США є лідером як з розроблення і виведення на ринок технологій ХХ-ХХІ століть, так і країною, де наукова фантастика стала помітним культурним феноменом, позначившись на мейнстримі популярної культури та нішевих субкультурах. Саме у США почав видаватися перший журнал Amazing Stories, цілковито присвячений науковій фантастиці. Його засновник і видавець Х’юго Гернсбек запровадив у широкий обіг поняття «наукова фантастика» (science fiction).
